1.
Ти чому не даєш надивитися в очі твої?
І чому ти відводиш свій погляд, на диво блакитний?
Може, ти зрозуміла, що очі твої є – мої,
і ніколи уже я на світі тебе не покину?
Приспів:
Подивись...
Подивись...
Подивись...
І очей не відводь.
Ти насправді тепер
є моя і моєю вже будеш.
2.
Я у очі твої хочу так, як ніколи, вдивлятись.
У блакитних очах стільки неба, що серце зліта.
Пощастило мені у сузір'я очей закохатись,
закохатись в твої молодії щасливі літа.
Приспів:
Подивись...
Подивись...
Подивись...
І очей не відводь.
Ти насправді тепер
є моя і моєю вже будеш.
3.
Ось здригнулись нарешті твої нескінченнії вії.
І нарешті я бачу блакитних очей глибину.
І збуваються врешті мої заповітній мрії,
бо в блакитних очах маю щастя, любов і весну.
Приспів:
Подивись...
Подивись...
Подивись...
І очей не відводь.
Ти насправді тепер
є моя і моєю лиш будеш.
Пiсня про очi
© Copyright: Миклош Форма, 2022
Свидетельство о публикации №122070604772
Свидетельство о публикации №122070604772
Рецензии