У саду давно дозріла
Черешня і вишня.
Тільки чомусь дівчинонька
До мене не вийшла.
А я усе чекав її
І мав в душі надію,
Що вона обов’язково вийде
Як на дворі стемніє.
Де ж ти моя голубонько,
Чим я завинив,
Невже ти чула від людей,
Що я другую полюбив.
Не вір нікому пташко,
Вір серцю своєму.
Воно тобі підкаже
Бути вірною мені одному.
А я тебе не зраджу,
Бо міцно так люблю.
Ніколи не забуду
Голубоньку свою.
4.07.2022
У саду давно дозр ла
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2022
Свидетельство о публикации №122070403069
Свидетельство о публикации №122070403069
Рецензии