Боже, я прошу Тебе, подивись на країну,
Що палає в страшному вогні.
Боже, я благаю, захисти мою родину,
Я молю, дітей моїх вбережи.
Боже, як так випало на нашу долю,
Ці жахіття страшної війни.
Скільки ще потрібно пролити крові,
Щоб ми знову нормально жили.
Наші діти стали дорослі за день,
Там де лунають постріли.
Я так багато чую сумних пісень,
І молюсь за полонених зі Зміїного острову.
Боже мені соромно що я не був поруч із хлопцями,
Які боронили завод Азовсталі,
Коли наші Кіборги тримали аеропорт,
Та у Генічеську міст підірвали.
Боже, я не маю зброї проти ракет та снарядів,
Лише з вірою в серці за всіх них молюсь.
І коли день моєї смерті настане,
Не за себе прошу, вбережи лише, тих кого щиро люблю.
Господи мне стыдно
© Copyright: Полтавский Олег, 2022
Свидетельство о публикации №122070206764
Свидетельство о публикации №122070206764
Рецензии