На стежцi... Переклад - Риммы Батищевой

     Я збиваюся в часі на стежці до Тебе, Ісусе! -
     Ти мій гонор забрав і молитися ревно примусив...
     Ти позбавив усіх другорядних направлень та збочень -
     І тепер всім єством поглинати Любов Твою хочу...

     Бачу: Світ не міняється, як я у нім не міняюсь? -
     Тож від гніву й тривог в серці своїм повільно звільняюсь...-
     Бо оті хвилювання - побільшості зовсім намарні,
     Як від них відмовляюсь, то дні і погожі, й безхмарні...

     Ще й забарвлені Сонцем - немає ні смутку, ні горя,
     А, кому я потрібна, - без ворожок - кохані і поряд!

                Переклад - Римми Батіщевої

О, Господь мой, в дороге к тебе я сбиваюсь, теряюсь –
Ты мой гонор забрал – вот молюсь я усердно и каюсь…
Ты лишил меня всяких пустых направлений побочных
И теперь всё моё естество лишь любить тебя хочет!

Вижу: мир не меняется, как же я в нём не меняюсь?
Потому от тревоги и гнева я освобождаюсь.
Ведь волнения эти в душе абсолютно напрасны.
И когда избавляюсь от них, дни погожие ясны…

Осиянные Солнцем, уносят печаль непокоя,
А кому я нужна, те, любимые, рядом со мною.


на фото - з букетом лісових квітів