Знов вчуся власній малости в Ісуса,
Щоб не пощезнути, як пустоцвіт...
Тій малости, яка підносить мусить
Серед мінливих і скорботних літ...
Мандрую - граюсь з простором і часом,
Давати вчуся більше, ніж беру...
Того хоча б торкнутись ніжно ряси,
Хто чин служіння створює перу...
Все неправдиве - змеле Вічність в жорнах...
Мені ж - задосить хисту та снаги
Правдиву мить лишить нерукотворну,
Здолавши спеки, зливи та сніги...
Бажаю стільки, щоб не гризли втрати,
Щоб вистачило люблячих відплат...
Вчусь за минуле душу не картати -
Хай ситий спокій...після мук стократ...
На стежці до останнього порога
Я праці вчуся...тільки, як для Бога...
на фото - червень 2022 р.
Як для Бога...
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2022
Свидетельство о публикации №122062604777
Свидетельство о публикации №122062604777
Рецензии
С Днём Рождения Вас! Долголетия, Здоровья, Счастья и Любви Вам Всегда!
Ева Верейская 14.07.2022 23:31 • Заявить о нарушении
Ева Верейская 14.07.2022 23:31 • Заявить о нарушении
Дякую за привітання, люба Єва! Навзаєм - усього щонайкращого!
Маргарита Метелецкая 15.07.2022 18:43 Заявить о нарушении
Маргарита Метелецкая 15.07.2022 18:43 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.