В житті я досить знав жіночих рук:
примхливих, гордих та нескромних…,
і лицемірних в дні розлук…,
покірних, чемних, безсоромних…
Вони давали, часом, без томлінь
пожежі вишукані муки...
Бувало, брали, без сумлінь...
Але в твої пестливі руки
віддам я душу, як візьмуть!
І хай гріховна думки суть,
але так в мрії солодко гайнуть,
забувши, що згорить, що світить,
що в'яне ниць те, що в розквіті
й нема твого кохання в світі…
Сонет про жiночi руки
© Copyright: Юджин Папуша, 2022
Свидетельство о публикации №122062403424
Свидетельство о публикации №122062403424
Рецензии