Сорок первый

       

Ещё не грянул гром небесный
И новость не сразила всех…
И под венец идут невесты,
Ещё ласкает уши смех…
Ещё вас радуют надежды
И взгляды в будущность светлы.
Конец июня, день, как прежде –
Там в небесах парят орлы…

Выпускники всё хороводят,
На Месяц вешай хоть ведро.
Традиция – встречать восходы,
Во взрослость сладостная дрожь.
Звучит баян – у речки танцы,
Любовью первой каждый свят…
Ещё не строят новобранцев
И мраком лица не пестрят…

Стоят прелестные погоды,
Гуляют ветры там во ржи…
Уж Солнце ласковое всходит.
Войну задумали вожди –
С рассветом бомб над миром вой!
Теперь на нас лишь с фото смотрит
Год сорок первый, роковой –
Иван да Марья глаз не сводят…
17.04.2005г.

       Сорок перший

Не пролунав ще грім небесний,
Не вразила ще вість усіх.
Ще заспокійлива є преса,
Ще пестить вуха щирий сміх.
Іще чекають вас надії,
Де Татко з Мамою моливсь…
Коротка ніч, а день радіє –
Ширяють в небесах орли.

Випускників ще хороводи –
Там Місяць крізь хмаринки мчить…
Традиція – стрічання сходу,
В дорослість кожен так спішить.
Звучить баян – близь  річки танці,
Любов найперша – кожен свят…   
Ще не будують новобранців,
Жура не охопила, вряд…

Чарівна горнеться погода,
Ніхто не жде страшних подій.
Ласкаве Сонечко вже сходить.
Війну задумали вожді –
З світанком бомб над світом лік!
Тепер лиш з фото супроводить
Фатальний сорок перший рік –
З Марії Йван очей не зводить…

17.04.2005г.