Мене в дорогу матінко збирала,
Казала, щоб був добрим кожен крок.
Рукою мокрі очі витирала
Й шептала : "Бережи себе, синок...
Хай буде справедливим твоє діло,
Живе й перемагає над усім,
Щоб суть його була до серця мила,
За то щоб поважав тебе твій дім..."
І щось у грудях серце моє зжало,
З любов'ю я матусю обійняв.
І ми сиділи разом і мовчали,
А я в душі піти не поспішав...
...Мене в дорогу матінко збирала.
>М<
Прощання
© Copyright: Меркулов Дмитрий Сергеевич, 2022
Свидетельство о публикации №122062102996
Свидетельство о публикации №122062102996
Рецензии
