Ми повЕрнемось, вірю, в минуле,
У часи де було веселіше,
Де ми звуків гармати не чули,
Засиналось нам легше й простіше.
Ми повернемось, знаю, і буде
Розквітати весна як раніше,
Не пройде повз вона і усюди
Людських посмішок буде із лишком.
Ми повернемось, дуже молюся,
Що настане той день найскоріше,
Одного лише тільки боюся -
Не побачити рідних більше…
Ми повернемось, є ще надія
І нічого немає цінніше,
Бо моя заповітніша мрія
Щоб додому поїхати швидше.
Ми повернемось
© Copyright: Ольга Рытикъ, 2022
Свидетельство о публикации №122061907374
Свидетельство о публикации №122061907374
Рецензии