На місці цілунків твоїх -
суцільнії опіки,
Кохаєм, живем, воюємо -
завжди із посміхом,
Римам у грудях і стовпчиках
достобіса тісно
З лютого, тексти без мату
на присмак як прісні,
Дражниться січень
запахом спогадів мирних,
Часів, коли спали всю ніч,
без сирен, спокійно,
Тепер, кричимо в пустоту,
а зриваємось в шепіт,
Радіємо кожному ранку,
весні, лелекам…
Співаєм пісні,
пишем вірші надалі,
Та в римі кожній,
рядочку кожному - жало!
Воюємо з розпачем власним,
з своєю біллю,
А сльози землю вкривають
морською сіллю,
Вчитись мовчати -
хрінова порада поету,
Поезія - мій маніфест
і моя вендетта,
Рими мої - будяки,
що забули про спокій,
Тягнуться в небо,
через бруківку і попіл…
.
18.6.2022
Рими - будяки...
© Copyright: Макс Терн, 2022
Свидетельство о публикации №122061807463
Свидетельство о публикации №122061807463
Рецензии
