Сергей Пекорь. А куда затыкать? Рус. Бел
бутербродами с маслом,
тянем руки ко лбам,
вожделея вождями,
и плетём по углам
паутины Ананси,
меж снегов и дождей,
гром с небес ожидая.
Мы не можем ходить
без знамён показухи,
и дышать, и мечтать
без примера кумиров,
и не можем понять,
почему Пьер Безухов
рвал библейские корни
на русских могилах.
Не желаем мы знать,
что есть тезы, что анти,
не читать в переводе
как съели маэстро,
и какой едкий синтез
у Гегеля с Кантом,
у немецких амбиций,
похоже, нет сердца.
Но зато нас прельщает
мученье Кортеса,
что отрезанным был
от любви, и от суши.
Да, и Сашенька Пушкин,
пробитый Дантесом,
не тревожит уже, в нас,
Наташину душу.
Но подспудно мы пляшем
под сукину дудку,
где блины, там портвейн,
и царевна-лягушка.
Хоть божился Бажов,
только в омуте жутком,
так же кружит Огнёвушка,
блин, - поскакушка.
Сколько жизней и денег
потрачено залпом,
по усам всё текло,
ну, а в рот не попало,
а была ведь у нас
аладинова лампа,
только, где потереть-то
Маруся не знала.
И теперь, вот, орут
бородатые ряхи,
что по-русски ходить
надо слева на право,
и что в джинсы нельзя
затыкать край рубахи.
А куда затыкать?
Хрену только и знамо.
А куды затыкаць?
Мы не можам хадзіць
без сцягоў паказухі,
і дыхаць, і марыць
без прыкладу куміраў,
і не можам зразумець,
чаму П'ер Безухов
ірваў біблейскія карані
на рускіх магілах.
Не жаданы мы ведаць,
што ёсць тэзы, што анты,
не чытаць у перакладзе
як з'елі маэстра,
і які з'едлівы сінтэз
у Гегеля з Кантам,
у нямецкіх амбіцый,
падобна, няма сэрца.
Але затое нас вабіць
пакута Картэса,
што адрэзаным быў
ад кахання, і ад сушы.
Так, і Сашенька Пушкін,
прабіты Дантесом,
не трывожыць ужо, у нас,
Наташину душу.
Але падспудна мы скачам
пад суччыну дудку,
дзе бліны, там портвейн,
і царэўна-жаба.
Хоць бажыўся Бажов,
толькі ў віры жудасным,
гэтак жа кружыць Огневушка,
блін, - поскакушка.
Колькі жыццяў і грошай
выдаткавана залпам,
па вусах усё цякло,
ну, а ў рот не патрапіла,
а была бо ў нас
аладинова лямпа,
толькі, дзе пацерці вось
Маруся не ведала.
І зараз, вось, гарлапаняць
барадатыя ряхи,
што па-руску хадзіць
трэба злева на права,
і што ў джынсы нельга
затыкаць край кашулі.
А куды затыкаць?
Хрэну толькі і знамо.
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №122061806556