Ольга Суралёва. А хочешь... Рус. Бел
Хочешь, углем на заборе,
А хочешь, мелком на асфальте,
Я напишу это слово,
Сама ему улыбнусь.
МЫ бьемся с тобой в вечном споре,
Снимаем друг с друга скальпы,
Но это заветное слово
Дарит мне радость, Не грусть.
Мысли мои упорядочить
Ты знаешь-совсем невозможно,
Даже не надо пытаться,
Об этом меня не проси.
я всё равно буду радугой,
Мне это совсем не сложно,
Ты только в любви купайся,
И в сердце её неси.
А жадаеш...
Жадаеш, вуглём на плоце,
А жадаеш, крэйдай на асфальце,
Я напішу гэта слова,
Сама яму ўсміхнуся.
Мы б'емся з табой у вечнай спрэчцы,
Здымаем з сябе скальпы,
Але гэта запаветнае слова
Дорыць мне радасць, Не сум.
Думкі мае спарадкаваць
Ты ведаеш – зусім немагчыма,
Нават не трэба спрабаваць,
Пра гэта мяне не прасі.
Я ўсё адно буду вясёлкай,
Мне гэта зусім не складана,
Ты толькі ў каханні купайся,
І ў сэрцы яе нясі.
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №122061702560