Славне це море священний Байкал
славне судно — омулева ця діжка.
Гей, баргузине, воруш ну ж бо вал,
тут молодцю пливти трішки.
Довго тягав я важкі ланцюги,
при Акатуї всі гори обходив;
друг допоміг: я подався в біги —
ожив, відчувши свободу.
Шилка та Нерчинськ тепер не страшні,
в горах сторожа мене не спіймала,
в нетрях хижак не зашкодив мені,
куля стрільця — оминала.
Йшов я та йшов і вночі, й білим днем,
навкруги міст озирався чимало,
хлібом жінки частували мене,
хлопці тютюн постачали.
Славне це море — священний Байкал,
славне вітрило — жупан цей дірчастий.
Гей, баргузине, воруш ну ж бо вал,
чути — гуркоче грім часто.
Свидетельство о публикации №122061604910
Оригинал (русский): народная песня по мотивам стихотворения Давыдова, Дмитрия Павловича - Славное море — священный Байкал - 1863.
Оригинальный текст: http://pesni.retroportal.ru/np3/05.shtml
Марад Аквил 16.06.2022 18:58 Заявить о нарушении