Заплющивши очi
Георг Франклін Гаумер
~~~~~
Нівечить безжалістно час - волоцюга,
розділює болем країни, міста…
Чоренна, як ніч, простягається смуга,
здаються німими у Бога вуста.
Так близько війна, а далеко - світання,
де подихом літа наповнений світ.
Де лагідний сміх, а не мертве мовчання,
що тисне на душу неначе граніт…
Заплющивши очі, вертаюсь додому
в стареньку хатинку стежинами мрій…
Побачу чи рідних людей - невідомо,
минуло багато років та подій.
Нікого… Пелюстки квіток під ногами
неначе ховають будення брудне…
На вулицях стали брати ворогами,
нещадно вбиває реальність мене!..
Змітаються часом заплутані кроки, -
до істини в світі шляхи через кров…
Шукаю і досі я втрачений спокій
та чую відгомін людських молитов…
(04.06.2022)
Свидетельство о публикации №122061503159
Зачарован дуже гарною украiнською мовою! И вiрш чудовий!
G.T.
Григорий Туровец 01.07.2022 07:07 Заявить о нарушении
Вибачаюсь!
G.T.
Григорий Туровец 04.07.2022 00:39 Заявить о нарушении