Нехрещена
До світанку, усміхнена й боса
Розпустила вода мої коси
І на хвилях своїх понесла.
Я нехрещннню пішла,
А точніше - мене забрали,
Там, де менше за все чекала,
Мене доля моя знайшла
І долонь свою простягла,
Що від снігу була біліша.
Її голос - то мертва тиша
Її очі - немов зі скла.
За спиною лишився світ -
Все, що вчора ще так любила
Що здіймало мене на крила,
Ланцюжок різнобарвних літ.
Диво-зелень вогню в очах...
Рідні землі мене пригріли,
Стала мавкою я без тіла
Що у смертних вселяє жах.
Я нехрещенною пішла,
Ти не бійся мене, коханий.
Заберу тебе вранці рано,
Проти тебе не скою зла.
Буде вічна моя любов,
І нескорена серця сила.
Не журіться, кого лишила,
Ми невдовзі зустрінемось знов...
Свидетельство о публикации №122061502620