Синіє небокрай, розправивши крила,
летять журавлі у чужую даль.
Життя, мій скарб дорогоцінний.
Віра, кохання і рідний мій край.
Пролітають роки, розправивши крила,
А за ними летять у чужую даль.
Мрії мої, мій скарб дорогоцінний.
Пронизують серце, лишивши печаль.
І вітер несеться, розправивши крила,
і я вже старий, дивлюся у даль.
Як летять журавлі за обрієм синім,
зустрічати весну і рідний свій край.
Остання надія, розправивши крила,
здійнялася у вирій й полетіла у даль.
А душа моя, так щемно ще билась,
за мрії які, покинули рай.
Втрачене
© Copyright: Лысенко Евгений Дмитриевич, 2022
Свидетельство о публикации №122061407138
Свидетельство о публикации №122061407138
Рецензии
Сумний вірш. Так, зараз у багатьох людей підрізані крила. Іде жорстока війна.Та в серці живе надія, що ми переможемо. І буде мир, і зростуться крила. Ми їх розправимо і відродимо всі наші мрії і жадання.
Галина Чехута 16.06.2022 18:37 • Заявить о нарушении
Галина Чехута 16.06.2022 18:37 • Заявить о нарушении
Дякую, також надіюся що найближчим часом все скінчиться і настане довгоочікуваний мир на Україні.
Лысенко Евгений Дмитриевич 16.06.2022 18:54 Заявить о нарушении
Лысенко Евгений Дмитриевич 16.06.2022 18:54 Заявить о нарушении