Сон скінчився. Ранок черговий
душу світу знову віта.
Я торкнувсь своєї любові
на твоїх чарівних вустах.
За вікном виспівує пташка
про своє коротке життя.
Підніматись зранку не важко
тим, хто днів не зна вороття.
Все спокійно. Наш понеділок
запросив мі в щастя світи,
і моє кохання несміло
натякнуло: вічність - то ти…
Ось так
© Copyright: Александр Ноцкий, 2022
Свидетельство о публикации №122061306520
Свидетельство о публикации №122061306520
Рецензии