Врагу

Вы пришли убивать беспощадно
Под предлогом «освобождать».
Та не скоримось вашому брату -
Нам не вперше за неньку вмирать.

Ви прийшли, але там де ступали
Залишали лиш сльози та  кров.
Ні за що, просто так мордували,
Катували нас знову і знов.

Без жалю ви калічили душі,
Не спиняли ні крики, ні біль.
Ви до всього були байдужі,
По підвалах ви вели «бій».

Та тепер ви повинні сприйняти,
Що так просто не підете геть:
Із землею вас будуть рівняти
И настигнет вас скоро смерть!

Навіть десь по усьому світі -
Незабаром наздожене,
Все життя будете тремтіти
Та чекати коли прийде.

Не простять вас ніде на планеті,
Проклинатимуть сто поколінь,
Вам усюди бажатимуть смерті,
На онуків кидАтимуть тінь.

Схаменіться, отямтеся зараз,
Адже вернеться  все у стократ,
Звільніть нашу велику країну
Бо поріжуть тут вас як собак,

І можливо колись, я вірю,
Ви збагнете, що рабство - зло,
Наберетеся духу та сили
Не впадати в ще більше багно.

Та нарешті порвіте кайдАни,
Не підходьте до наших земель,
Запровадьте свої майдани,
Не турбуйте більш наших осель!

Заживіть на своїй країні,
Выбирайте свою судьбу,
Затопчить назавжди «батьківщину»,
Что сейчас «видит вас в гробу»…

Июнь 2022


Рецензии