Загадочный день

       

Обнимет  и как не заплачет
Печаль тебе,
Тоскливо дождиком, как будто,
Кропит с небес...
Из памяти все сыплет, сыплет –
Как будто соль,
Что аж душа, страдая, всхлипнет,
Аж в сердце боль...
И страшно – ведь леченья нету,
Подал кто б знак?
На нервах в поисках ответа,
Где мой маяк?
Никто не шлёт мне утешенья –
Как будто дно,
Заглянь-ка лето с предложеньем
В мое окно...
Так сжалься, солнышко – всё плавишь,
Луча игрой,
Ты в Божьей ходишь света славе,
В прохладу, в зной,
Так радость принеси на крыльях,
Чтоб оживить –
Любовь пустить по бледных жилах,
Жизнь освятить...
09.06.2022 г.

       Загадковий день

Обійме і як не заплаче
Жура тебе
І  тоскно дощиком, неначе,
Кропить з небес,
І з пам'яті все сипле, сипле –
Неначе сіль,
Що аж душа стражденна схлипне,
Аж в серці біль...
І страшно – протидій немає,
Спинити як?
На нервах як на скрипці грає,
Де й дівсь маяк?
Ніщо не віщує розради –
О літечко,
Заглянь-но в пошуках поради
В моє вікно,
То ж зглянься, Сонечко ласкаве,
Де промінь твій?
Ти в Божій ходиш світла славі,
Добром повій
І радість принеси на крилах,
Щоб оживить –
Любов пустить по зблідлих жилах,
Життя святить...
09.06.2022р.