***
Мій стукіт серця, подих перший...і останній...
Моє життя, надія, мрія...мій покров...
Мій Всесвіт неосяжний... Як же я чекаю...
Бодай одне слівце, дзвінок... чи може сон...
В якому ти живеш...і посмішкою сяєш...
Чи може, поруч з Богом, в унісон,
Так палко молишся за мир в своєму краї?
О Господи!!! Як рветься серце на частки!!!
Душа зітліла...залишивши попіл...
Я дихаю...бо вирок - "Зниклий безвісти",
Немов на попелищі заблукавший вогник...
09.06.22.
Свидетельство о публикации №122060905583