Стань моїм дзеркалом! Най я пустий і прозорий,
стань моїм дзеркалом!.. Дай мені шанс віднайтись
краплею в морі чи криком в засніжених горах,
де я з нудьги розмовляв із тобою колись…
Стань моїм дзеркалом! Стримай накреслені риси
смерті, що буде, й життя, що, напевно, було…
В тобі одному я, темна душа, відродився,
миючи кров’ю заляпане радощів скло…
Стань моїм дзеркалом! Ніц не приховуй від себе.
Я, що пір’їна над вітром - живу, як пливу
з чорних земель на блакиттю заправлене небо,
все намагаючись впасти в зелену траву…
Стань моїм дзеркалом! Так, я - не краще обличчя
з цих міліардів… Та все ж, я прошу, - віддзеркаль
душу, яку лен зневіра до віри покличе,
ніжно встромивши у серце надії печаль…
Дзеркало
© Copyright: Александр Ноцкий, 2022
Свидетельство о публикации №122060804714
Свидетельство о публикации №122060804714
Рецензии