Коли ти з нею
Я не в собі,
В'януть чуттів лілеї,
Губляться у юрбі.
Все таким потойбічним
Й сивим раптом стає,
Навіщо настільки логічно
Серце моє програє?
Суму німа кантата,
Вірності чорний креп.
Скільки себе картати?
Тиша наповнить степ...
Коли ти з нею,
Я за межами
Довгої епопеї
Розбитих сердець мережива.
Свидетельство о публикации №122060504986