На перехресті трьох доріг
де ми зустрілися з тобою,
я в своїй памяті зберіг
ту зустріч ранньою весною.
Пройшли роки, і не одна весна,
а я не можу розпрощатися з думками
там де вона була ніби весна
із зошитами, ручками, книжками.
Вже пролетіло тепле літо
і осінь дивиться в вікно,
а я її хотів зустріти,
з нею посіяти зерно.
Таких жіноок у нас багато,
вона ж гарніша від усіх,
а скільки ще мені чекати?
На перехресті трьох доріг.
І ось вона,стоъть переді мною,
Кавказька полонянка із села,
як і тією ранньою весною
привітлива, жаданна та сумна.
Сумна за те, що залишила хату
і те село, де все життя жила
і сад зелений, в палісаді квіти
і рідну школу. що в минуле відійшла.
На перехрест1 трьох дор1г
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2022
Свидетельство о публикации №122060407545
Свидетельство о публикации №122060407545
Рецензии