На конвертики хат...

НА КОНВЕРТИКИ ХАТ...
Лiна Василівна Костенко [1930]

На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки.
Непогашені марки — біда ще не ставила штамп.
Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки.
Я там теж пролітаю, я теж пролітаю там.

Опускаюсь на землю, на сивий глобус капусти.
На самісінький полюс, де ходе жук, як пінгвін.
Під склепінням печалі така хороша акустика.
Ледве-ледве торкнешся, а все вже гуде, як дзвін.

Ходить мати в городі. І лащиться плюшевий песик.
І ніхто ще не вбитий, не вбитий ніхто на війні.
Дикі гуси летять. Пролітає Івасик-Телесик.
Всі мости ще кленові. Всі коні іще вороні.



НА КОНВЕРТИКИ ХАТ...
Перевод стихотворения Лины Костенко

На конвертики хат лето клеит, как марки, оконца.
Не погашены марки — не ставит беда ещё штамп.
Пролетают века, лихолетья... то тучи, то солнце.
И я тоже лечу там, и я пролетаю там.

Опускаюсь на землю, на глобус белёсой капусты.
Прямо в центре, на полюсе, где, как пингвин, ходит жук.
Там, под сводом печали, так великолепна акустика:
еле-еле коснёшься — гудит колокольный звук.

Ходит мать в огороде. Пёс плюшевый ласков и весел.
И никто не убит, и никто не убит на войне.
Стая диких гусей. Пролетает Ивасик-Телесик.
Все из клёна мосты. Вороных только видно коней.

                4 июня 2022 года