Коли ти виростаєш на схилі століть,
В твоїм серці ця ніжність бринить і бринить,
Зачаровані дні та небесні вогні
Переплетені в хащах, де сяйво тремтить.
Не тремтять мої руки, повір, не тремтять,
І не сни так велично у горах летять.
Там, де так необачно ми грали в життя,
Безнадійна доречність зростала, мов стяг.
Так даремно чи ні? В несподіваних днях
Ми таємно пручались, роса на гілках
Все чистіше торкалась повітряних хвиль...
Ми знайшли свою мудрість, впізнали свій стиль.
Коли ти виростаjeш
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122060403341
Свидетельство о публикации №122060403341
Рецензии