Не вбивай
вже нікому із тих, хто знав,
як забембаний батько в сині
все первиннеє переграв,
не цікаві його сюжети
про пекельні стежки у рай.
Він - лен залишок тет-а-тету
із собою… Небесний край -
це звичайна, дурепська мрія
про забуті навпіл борги
за руйнуючі серце дії
і скривавлені десь сніги.
Все його - то малі і янгол,
подарований десь вгорі.
Він хотів би навчитись танго
і тремтінню вночі зорі,
але знав, що оця забава -
надто тиха і геть складна
для овець, що шукають слави,
й пастухів, чий батіг не зна
і хвилини спочинку. Світу
все байдуже, допоки хтось
не захоче його змінити,
щоб божественне не збулось.
А відтак, він ховав бажання
у прості,прозорі вірші,
намагаючись сном кохання
лікувати біду душі,
що кричала про все огидне
і сплюндроване в повний нуль
тим, кого за життя не видно,
ні на якій із двох півкуль.
Так що, бався у небо синє,
колупайся в законах гри,
й не вбивай. Він пробачив. Нині -
все скінчилось. Іди і вмри.
Свидетельство о публикации №122053105837