Фотокорреспондент

    

Там душистой  акации гроздья
Мирных дней незабытой страны –
Колоритнейший звук патефона
Всё из детства поёт, стороны...

Проявление тонкое в сердце
Светлых вёсен счастливейших лет,
В прежних воспоминаниях терций,
В мелодичном и радостном сне.

С теплым дождиком сказочно лето,
Ласка нежная Бабушки рук
И любовь в Мамы глаз, полных света.
Дятла лапушки с дерева стук.

В мастерской вечно Папа хлопочет –
Мотоцикл то ли велосипед;
Или к удочке вставки он точит,
Я с тех пор фотокорреспондент!

Смена-2 первый фотик с пластмассы,
Объектив Индустар из трех линз –
Тридцать шесть черно-белых припасов,
С них "стреляй" без каких-либо гильз.

Столько в фотоальбоме историй,
Мало дня просмотреть массу лиц,
Проявившихся с лабораторий
И не нужен из магния блиц.
30.05.2022 г.

        Фотокореспондент

Запашної акації грона
Розмовляють на дальній струні –
Красномовний той звук патефону 
На дитинства піє стороні...

Проявляється тонко у серці,
У провеснах щасливих років,
Найдивніших у споминах терцій,
В мелодійнім музичнім півсні.

З теплим дощиком літо казкове,
Ніжна ласка Бабусиних рук
Та Матусі лице  чорноброве,
Дятла красеня з дерева стук.

У майстерні, клопочучи, Татко –
Мотоцикл, а чи велосипед;
Чи у снастях рибальських загадка,
Я ж з тих пір – фотокореспондент!

Зміна-2 перший фотік з пластмаси,
Об'єктив Індустар із трьох лінз –
Тридцять шість чорно-білих припасів,
Тож "стріляй" без якихсь тобі гільз.

Стільки фото альбомних історій,
Дня замало в перегляді лиць,
Що родилися з лабораторій
Й не потрібен із магнію бліц.
30.05.2022р.