ЯК ТИ?

Як ти?
- У нас все добре.
Дивлюся у вікно на небо.
На то, як сонце світить.
Так тихо, гарно навкруги.
Життя прекрасне, душу тішить.

А що у вас?

- У нас сьогодні все гаразд.
Ракети щойно вщухли.
Ми тут в підвалі про запас
Попідбивали вікна щоб свічки не здмухли.
Піду і я на двір, бо вже не памятаю колір неба.
А заодне і підрахую скільки ще людей
Ростріляно , убито. За що ж нас катувати треба?

Як ти ?
 
- Ми п’ємо чай з лимоном,
Та дивимось новини.
А що у вас?
Як ви живете там?
Чи виздоровіла ваша вже дитина?

-  Так, Слава Богу ще жива.
Не маячить цієї ночі.
А у сусіда вже відрізана нога.
І хлопчику маленькому
Повибивало очі.

Як ти?

- А ми тут з друзями
 Ідемо на пікнік.
Вже тепло і трава зелена
А що у вас?
Чи всі живі?
Ніхто не зник?
Чи вже загоїлись сусіда рани?

 - У нас тут теж пікнік!
Гуртом готуємо борщі на дворі.
Бомбардували нас, здавалось цілий вік.
Тепер ми як бомжі:
Без газу, унітазу та води питної.

Як ти?

- Збираємось на шопінг.
Все подорожчало у нас.
І палива немає де купити.
То ж доведеться все нести в руках.
Бо ж треба якось далі жити.
А що у вас?
Тримаєтеся?
Що там москалі?

- Та ми тут скоро їсти будемо себе.
І палива нам тут не треба.
Рахуєш тільки , скільки ще помре,
І як людей тих поховати треба.
От і нагода є одіти смокінг.
Хоронемо сусідку у дворі.
Вона на міну наступила ненароком.
А скільки ж в неї було планів на весні.
 
Привіт. Як ти?

- Ми дивемося фільми комедійні,
Щоб відвліктися від нудьги.
Хтоби помислив, що прийдуть
Часи так ненадійні.
Вже вікна пухунуть від цієї чорноти.

А що у вас?

- У нас тут ворог б’є дівтчат.
Та з ними розважається як може.
Дітей катує як тих поросят.
Чому до наших українських росіян
Таке жахливе ставлення вороже?

Як ти?

- Ми думаємо може виїхати за кордон.
За певним хлібом та житлом безпечним.
Тут як послухаєш про що розказує Гордон.
Яке ж майбутнє тут чакає на дітей доречне.

А що у вас?

 - Не можемо вже дочекатись
Зелених коридорів.
Тут орки п’яні грають у футбол
Чиєюсь головою...
А там на Львівській
Тарасенка посадили вже на кол.

Як ти?

- О Боже, як же хочеться
Спокою в світі.
Поїхати у Кримські гори,
Відвідати Одесу біля моря.
Немає краю цій війні.
Кругом лиш бачиш людське горе.

А що у вас?
Коли приїдете до нас?

- Та ми тут доїдаємо
Останнє українське сало.
І на колінах молимося цілий час,
Щоб Божа ласка нас тут врятувала.
Співаємо гуртом пісні,
Щоб якось веселіше було жити.
Та в карти лупимо щодня,
Щоб було просто що робити
Даємо тут концерти від душі.
Щоб як не шлунок, то щоб
Серце було сите.
І віримо, що переможе наш солдат.
Що відчайдушно захищає рідну землю.
Яке ж це горе, коли брату брат.
У спину ніж втикає, робить глибочезну рану.
Як наші хлопці проливають кров за волю.
За сон спокійний, за своїх сімей.
О Боже Всемогутній, дай щасливої нам долі.
Убережи наш рід і подаруй майбутнє для дітей.

ТАТ 29.05.2022 ( 19.20)