Юрий Шевчук. Когда идёт дождь. Рус. Бел
Когда в глаза свет
Проходящих мимо машин |
И никого нет
На дорожных столбах венки,
Как маяки
Прожитых лет,
Что-то в пути.
Третья жизнь за рулём,
Три века без сна
Заливает наши сердца
Серым дождём.
И кажется - всё по нулям,
Кислород и бензин.
И с кем-то она,
Но всё-таки знай -
Ты не один.
Ветви старых дорог
Хлещут тебя по лицу.
Разгоняет по свету
Ветер и рок
Золотая листва,
Полыхая огнём.
Вместе с верностью
Рвётся к концу
Лишь ночной чернозём,
Чернозём,
Да в небе звезда.
Ты не один
На дороге туман,
Нам мерещится дым.
Ты уехал за счастьем,
Вернулся просто седым.
И кто знает какой
Новой веры решится эта борьба.
Быть, быть на этом пути.
Наша судьба,
Ты не один,
Ты не один.
Калі ідзе дождж
Калі ідзе дождж
Калі ў вочы святло
Праязджаючых міма машын |
І нікога няма
На дарожных слупах вянкі,
Як маякі
Пражытых гадоў,
Штосьці ў шляху.
Трэцяе жыццё за рулём,
Тры века без сну
Залівае нашы сэрцы
Шэрым дажджом.
І здаецца - усё па нулям,
Кісларод і бензін.
І з кімсьці яна,
Але ўсёткі ведай -
Ты не адзін.
Галіны старых дарог
Хвошчуць цябе па твары.
Разганяе па свету
Вецер і рок
Залатая лістота,
Шугаючы агнём.
Разам з пэўнасцю
Рвецца да канца
Толькі начны чарназём,
Чарназём,
Ды ў небе зорка.
Ты не адзін
На дарозе смуга,
Нам здаецца дым.
Ты ехаў за шчасцем,
Вярнуўся проста сівым.
І хто ведае якой
Новай веры вырашыцца гэта барацьба.
Быць, быць на гэтым шляху.
Наш лёс,
Ты не адзін,
Ты не адзін.
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №122052806691