Просила не казати про любов
Просила лиш про дощ всякчас казати.
А я не міг вже про любов мовчати.
А ти лише про дощ. І так ми знов
блукали у любові і дощі,
блукали поміж крапель і надії,
і опускались долу твої вії,
бо серце й дощ не слухались: «Мовчи!».
Схиляюсь ніжно над твоїм плечем,
яке краплинкам дощовим відкрито.
Дощ ще прийде і піде цього літа.
Та не мине моя любов з дощем.
Свидетельство о публикации №122052705960