Нема чим дихати. Смертельний біль стискає.
Артобстріл снайперськи влучає в мить життів.
Дитина з батьком вкрай миттєво помирають.
Ніхто не знав, що день травневий - день жахів.
Горить душа. Арома Кава у пожежі.
Лежать в крові малюк із татом на землі.
До орків клятих дика ненависть безмежна.
Загиблих небо і поранених роки.
Метро закрите і нема куди вже бігти.
І "23 серпня" плаче, як Солдат.
Вони кудись ішли, три місяці проживши.
А потім все: в очах безодня, безліч втрат.
У чоловіка кров на шиї та обличчі.
Він дивом вижив, не пішов у засвіти.
Війна триває. Знову пам'ять, знову свічі.
Втрачає Харків своїх доньок і синів.
27. 05. 2022.
День жахiв
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2022
Свидетельство о публикации №122052703558
Свидетельство о публикации №122052703558
Рецензии