Я завжди буду на тебе чекати,
Нехай ця весна минеться.
Хотіла літо до рук узяти,
Та горем воно сміється.
Я осінь ніжно би пригорнула,
Занадто вона холодна.
Її б на повні груди вдихнула,
Як би ж то я була годна.
Я сонечком би тобі світила,
Щоб тільки ти усміхнувся.
Свої б тобі віддала крила -
Додому щоб повернувся.
Не чую як соловей щебече...
Не бачу коли світає.
Метелик сідає мені на плечі...
І... наче його немає.
Життя віддала б тобі синку,
Безвихідь в мені лютує...
Зібрала б кожну твою сльозинку,
Та Бог вже мене не чує.
Зосталась на пам'ять зима тривожна,
І з цим тепер жити мушу.
Якби ж то сину, було можна,
Віддала б за тебе душу.
Я завжди буду на тебе чекати...
Сину
© Copyright: Татьяна Олексийчук, 2022
Свидетельство о публикации №122052700175
Свидетельство о публикации №122052700175
Рецензии