…і серце їм ніщо не крає.
Ні смерть. Ні лихо. Ні війна.
Цей мозок тупо спочиває,
в байдужості сягнувши дна
земної ницості. Віддати
гидоті, збудженій, мов пес,
кусок Вкраїни?! Дурноватий,
приїдь у Бучу на лікбез!
Вдивися, старче, у світлини
невинно вбитих! Уяви,
що це тобі стріляли в спину
і гвалтували! Проживи
хоча б добу на «Азовсталі»
під гуркіт бомб! Пройди фільтри
веселих путінських реалій
і жахом посмішку зітри
з своєї всохшої мармизи,
що майже вік живе з порад,
як всім ходити по карнизу
над прірвою! Невже ж ти, гад,
не розумієш суті битви
з московським злом?! Чи ти, мудло,
інвестував все у гонитву
за тим, що вже колись було?..
Воно мовчить, а час спливає
і для людей, і для лайна,
якому серце ніц не крає.
Ні смерть. Ні лихо. Ні війна.
Воно
© Copyright: Александр Ноцкий, 2022
Свидетельство о публикации №122052605168
Свидетельство о публикации №122052605168
Рецензии
