Ск льки лиха приносить в йна
Війна це горе для людей, а іншим мабуть втіха.
А після неї скільки ще горя остається?
І бідним вдовам все це достається.
То що ж остається бідній вдовиці
Тільки лише напитися чистої водиці
Та вмити личенько змарніле,
Яке від туги навіть почорніло.
Всі думали, що життя її закінчилось
Та твердість її духу пригодилась
Вона взяла як говорять себе в руки
Бо без цього- не винесла б розлуки.
Та й хто за діток подумає краще за неї
І хоч часто тихенько плакала в постелі
Але ми ніколи не бачили її сліз
Мабуть сам Бог здолати все те допоміг
Лише тоді як діти підросли
Всі труднощі здолати ми змогли
Матуся трішки стала оживати
Із синочком стали хату будувати
Хоча назвати хатою її було не можна
Але від холоду й дощів сховатись можна
Тоді й життя на краще вже пішло
І матінці не так тяжко жити було.
От так і жили і все стерпіли
Та як нам тяжко не було
І хоча ми були ще малі діти
Але ми думали як далі жити
Хай ніколи не буде до такого вороття
Щоб не верталося таке життя
Хай буде спокій і Мир у кожній родині
Щоб все погане відійшло від людини
10.05.2022
Свидетельство о публикации №122052602340