Сказочный город родной

       

Сказочный город, в свету серебристом,
Кутаясь в бледный туман –
Сквозь времена я в долгу неоплатном,
Взгляд твоих глаз без обман.

Вот и лечу над своими годами
И обнимаю тебя –
Радости наши, подчас мелодрамы;
Ласково, нежно любя...

Словно взлетая, проспект твой широкий –
Жили здесь, вместе росли?
Даже в окраинах не одиноко
Ветви акаций цвели...

Сказочный город, ты песней поёшься,
Вижу, предамся лишь снам?
Время здесь наше так быстро несется –
Тихо бреду по следам...
26.05.2022 г.

Місто казкове моє

Місто казкове, доріжки сріблясті,
Вкутані в блідий туман –
Крізь ліхтарі й дань часу неоплатнім
Очі твої без оман.

Я вже лечу над своїми роками
І обіймаю тебе –
Радості наші й німі мелодрами,
Як подарунок небес...

Ось такі рідні проспекти широкі,
Де ми разОм не жили?
Навіть в окраїнах не одиноко
Віти акацій цвіли... 

Місто казкове у пам'яті плинеш,
Може побачу у снах?
Час дуже швидко і мій, і твій лине –
Тихо бреду по слідах...
26.05.2022р.