Під гуркіт вибухів й стрільби,
Я згадував, як у твоїх обіймах було тепло,
Та думав про твій сміх і ті часи,
Коли в очах твоїх я бачив мирне небо.
Нас розлучила не війна, а відстань,
Що виникла між нами вже давно.
В нас спільним залишилось тільки місто,
Де я один, а ти далеко звідси п'єш вино.
Сирени стихнуть, ти повернешся додому,
Та не згадаєш ні обіймів, ні моїх очей.
Війна зірвала маски, показала хто ми,
Тому ми не зустрінемось тепер біля дверей.
Хоч барикади розберуть, зруйнують блоки,
Між нами все одно стіна не зникне.
Але мені забракло духу видалити фото,
І я зберіг усі твої листівки.
Листiвки
© Copyright: Карнилгор, 2022
Свидетельство о публикации №122052406965
Свидетельство о публикации №122052406965
Рецензии