Ти як л ки

Может быть, лечебные свойства тебя закончились
И началась аллергическая реакция
Я так мечтала всегда о чем то большем
А споткнулась о свои недостатки
Чи можливо я тону у сутінках, у своїх мареннях єдиного щастя
Так вже сталось, - що самій мені ліпше бути
Ліпше відходити у забуття невласне
Так вже сталось, що у сірій вирві
Я буду кохати лиш свої мрії
Про те, щоб перестати ковтати тебе як пігулки
Не маю жодної надії..
Почалась застуда чи грипп то від тебе
Я втомилась, в багнюці второпла
Покохати себе перш за все б навчитись
Але віра в калюжі промокла і вбилась
Я, твої руки колись вже забуду
А очі, про твої Я згадаю вже після..
Боже, дай мені сил на простуду
Помолися.


Рецензии