Оте передчуття біди
На серце впало так зненацька.
"...Більш не поїдемо туди"...
Не вірилось! Якого б батька?!
Спокійний ще автовокзал
Обволікав холодний смуток,
І все, що ти тоді сказав,
Все справдилось.
Ба навіть круто.
І навіть виросло в війну,
Якій вже ні кінця, ні краю.
Наслало небо сатану
За гріх який, клянусь, не знаю.
Навздогадки, мабуть за те,
Що в душах виросла байдужість.
За те терпіння несвяте,
Яке дозволило паплюжить
Усе, що було дорогим,
Що було цінністю і суттю.
І зникло світло разом з ним.
І жить - минулим та майбутнім.
Темрява
© Copyright: Валентина Козаченко, 2022
Свидетельство о публикации №122051901871
Свидетельство о публикации №122051901871
Рецензии
Усе, що було дорогим,
Вiйни рвуть iкла...
I зникло свiтло разом з тим,
I зникло свiтло...
Здравствуйте, Валентина! Как-то так...
С искренним уважением и наилучшими пожеланиями,
Владимир Кусков 21.05.2022 13:54 • Заявить о нарушении
Вiйни рвуть iкла...
I зникло свiтло разом з тим,
I зникло свiтло...
Здравствуйте, Валентина! Как-то так...
С искренним уважением и наилучшими пожеланиями,
Владимир Кусков 21.05.2022 13:54 • Заявить о нарушении
Все буде добре,
Все буде СВІТЛО.
Доживем.
В.
Валентина Козаченко 21.05.2022 16:47 Заявить о нарушении
Все буде СВІТЛО.
Доживем.
В.
Валентина Козаченко 21.05.2022 16:47 Заявить о нарушении