Буча
як я давно за Вас не плачу,
як не приходите у снах,
коли в подушці горе прячу…
Навіщо, мамо, плач в очах
якщо сльозам немає межі…
Всі сльози висохли… На жах,
не врятували на пожежі…
Навіщо, мамо, плач в очах…
Ви побажайте сину вдачу,
де я іконам на стінах,
за вас душою кров'ю плачу…
Ви все ж віддали нам, як шах…
Весь світ замалий на віддачу….
В Рай відлетіли наче птах…
А я Вас - навіть в снах не бачу…
Не плачте мама… А мені
Вам борг віддати неможливо…
І усміхніться вдвох у сні
з коханим дідом нам щасливо…
Свидетельство о публикации №122051202236