Ми люди скромнi...

А ми люди скромні, а ми люди тихі
Нас не зачіпайте, то й  не буде лиха!
Ми своє відстоїм, чужого не треба
Лише дайте спокій та мирного неба!

Похилилась в лузі червона калина,
А за милим тужить і плаче дівчина,
Та ми не здамося отим біснуватим,
Нелюдям, що в пеклі нечистим зачаті!

Одержите "браття" землі повну жменю,
Ми її у пельку вашу запихнемо!
Щоб ви не казали, що ми скупуваті...
Ще й підете в пекло у двері парадні!


Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.