Доле наша доле, що ж ти робиш з нами
За що нас караєш не знаєм ми самі
Можливо не все ми робимо як треба
І всі нам від Бога в підтримці потреба.
Мабуть правду кажуть: «В усіх своя доля
І не об’їдеш конем її, бо не хватить поля».
Тож самим потрібно долю гартувати
І сам Бог побачить, кому підтримку дати.
І не потрібно бути нікому ворогами
Бо що будемо бажати – пожнемо ми самі
Тож живімо в мирі й дружбі із людьми
Тоді усі побачать, що справедливі ми.
Доле наша доле, що ж ти робиш з нами
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2022
Свидетельство о публикации №122050906124
Свидетельство о публикации №122050906124
Рецензии