До Бога... Пер. Серж Конфон

Холодний розум - то є не для мене -
Я імпульсивна, рвучко-гомінка,
Як у Карпатах з гір стрімка ріка,
Що і себе не знає достеменно...

У пошуках невідворотних істин -
Все міниться, все різні береги,
Все нетривкі картини навкруги
І непосутні знахідки за вмістом...

Гейби туман, щоб бід в житті зазнала
В несталий, скаламучений наш час -
І падала, й тонула я не раз,
Та знову в цю реальність виринала,

Де з дір стооких сіється тривога -
А я чимдуж, бігцем...до свого Бога...

Воєнна Весна у моїй хатці - 9 травня 2022 року

                Переклад - Серж Конфон
                http://stihi.ru/2022/05/12/2021

Холодный ум не предназначен для меня.
Я импульсивна и порывисто-речиста.
Я как река, что вниз с Карпат бежит, звеня.
Ей в спешке не понять себя, живой, искристой.

И часто путь к извечным истинам ища,
я вижу берегов изменчивых картины.
Всё видит очень неустойчивым душа.
Находки все по существу- видений скрины.

Как будто лёг туман, чтоб беды знала я.
Всё зыбко в наше взбаламученное время.
Я падала, не раз тонула, боль тая,
и вновь с трудами выплывала в жизни бремя.

Из многооких дыр вновь тысячи тревог...
Я всё-таки бегу туда, где слышен Бог...