Девятое мая 2022 года. Украина
Победы над темными силами зла.
Мой русский язык сегодня пленный,
Кровит и молчаньем стекает с пера.
Мой русский сейчас не достоин света –
На нем говорит та часть Земли,
Которой рожден был российский демон
Под именем судным "РУССКИЙ НАЦИЗМ"."
Тато, мамо, знову свято-день –
Перемоги день в календарі.
Травень-місяць... Пізно цьогоріч
Зеленіє все на цвинтарі.
Пам'ятаєш, тато, Ленінград?
Ту війну всю пам'ятаєш ти.
Землю визволяв, аби хижак
Волю вкоротити не зумів.
На дев'яте травня кожний рік
Рано-вранці, в ранішню зорю,
Доки світ людський ще мирно спить,
Йду до вас і молитвУ творю.
МолитвА моя – не про буття,
Ні, не та, що в радість зазвичай:
Крик сирени, голосом виття...
Не про вас слова мої, на жаль.
Так, це добре, що наразі ви
Все не бачите, що діється в цей час:
Росіяни, як та звіринА,
Палять хати і знущаються із нас.
Свято нам зробили – на крові,
Стогне від жорстокості земля.
К святкуванню шлються погрозИ
Обстрілів ракетних. Так, війна...
Тихо зранку. Промінь в обрії.
Сонце зійде скоро, осія
Землю всю, а поки до зорі –
Світ всеплинний в долю порина.
Кажуть, щоб не йшла на той цвинтар,
Бо сьогодні, кажуть, буде жах.
Все ж піду, захИстять образИ –
Тато й мама. На мене чека.
09.05.2022
Свидетельство о публикации №122050902517