Я знищена. Розбита вщент.
Щасливі?
Для вас це тільки "інцидент"…
Мені ж у двадцять з чимось пасма сиві.
У вас "спасіння", "руський мір".
Щось ще.
Нам смерть - виходити у двір,
Та щастя - тиша й бомбосховище.
Для вас малята - іграшка,
Не більше.
А нам свята є кожного усмішка,
У нас душа за вашу втричі ширша.
Про що я взагалі? У вас її нема,
Де серце - дірка, темінь.
У нас надворі й досі йде зима,
Мені від того й зараз рве легені.
Убивцям, катам - мертвим і живим -
Прокляття вічне буде,
Ви завжди є, були й зостанетесь ніким,
Та вас ніхто ніколи точно не забуде.
Ненавиджу. Горіти в пеклі вам,
За все що стало з вашої руки.
Я заспіваю плач, але не ворогам,
Щоб не знайшли спокою на віки.
Я знищена, та скоро стану ще
Щасливою у радості і волі,
Мій біль Бог ніжно вимиє дощем,
А ви втопіться в страху й алкоголі.
***
© Copyright: Валерия Юхно, 2022
Свидетельство о публикации №122050805139
Свидетельство о публикации №122050805139
Рецензии