***

Не уві сні, а наяву
Мої діди мені з’явились.
– Ми вас звільнили у війну,
Ми за Свободу вашу бились!

А нині бачимо нацизм,
Що Штати живлять за кредити,
Їх вабить з вас зробити дим,
Коріння та життя лишити!

Як можна кланятися тим,
Хто провокує раз за разом,
Чий подих був і є гнилим,
Хто не зробив добра ні разу!?

У Смерті тільки пара крил,
А у Життя їх безліч просто…
Тож треба тільки трохи сил,
Щоб миром охопити простір.               
 
Пливе церковних дзвонів спів,
Палахкотять свічки у храмах,
Душа горить від слів дідів,
Що заживляють тіла рани.




Київ


Рецензии