Я, ти i наше рiдне мiсто
в одному мiстi,
вже рокiв десь сто,
а може i двiстi,
а може навiть
i бiльше ми
з тобою живемо
i пишемо рiзнi
вiршi,
Ми з тобою живемо
i пiснi спiваем
про наше мiсто,
в якому ходять
трамваi,
Iздять i возять
нас по колу,
помiж будiвель,
через парки
i бiля школи,
Де колись давним
давно ми жили
i до школи
кожний день
з тобою разом
ми ходили,
i на вулицях
цiлувались
нiжними губами
пiд нiчними
лiхтарями
i торкались
один одного
гарячими серцями,
Цвiте наше
рiдне мiсто вдень,
а вночi свiтиться
вогнями,
от якби ще
вiкiв так что
воно жило
разом з нами,
ми помремо
разом з ним,
мiсто рухне
разом з нами,
а поки що ми
разом з ним
вночi горим
яскравими вогнями...
Свидетельство о публикации №122050603923