Час не за нас

В цьому мiстi
ходять люди
i iздять машини,
гудять заводи
i  кишать магазин,
наче митi,
летять години,

        I так кожний день,
        i так всякий раз
        час не за нас,
        час не за нас,

Однi народжуються,
другi вмирають,
третi живуть i життя
по крупицям забирать,
у них наче птахи,
роки пролiтають,

Ростуть такi мiста,
в них пiдростають дiти,
за iх майбутне
у iхнiх батькiв
серце не перестае болiти,
однi наче гриби,
другi так подiбнi на квiти,
   
       I так кожний рiк,
       на наших очах,
       на наших очах,
       на наших очах,

I навеснi тут
цвiтуть сади,
а лiтом - плоди
дозрiвають,
восени вони
опадають,
а зимой -
замерзають,
сьогоднi вмирають,
а завтра - знову
воскресають,

А десь горить земля,
десь iде вiйна,
десь вже стiльки
рокiв стоiть стiна,
i наче забута пiсня,
ця iсторiя так сумна,
i так весь час,
десь далеко вiд нас,

I вiн живе там один,
а вона - там одна,
i наче пiдстрiлений птах,
в iхнiх серцях
вмирае весна,
наче правдива пiсня,
ця iсторiя земна,

       Десь далеко вiд нас,
       десь далеко вiд нас,
       i так весь час,
       тут, близько бiля нас
       i там, далеко вiд нас,
       близько бiля нас,
       далеко вiд нас,
       зовсiм близько
       бiля нас,
       зовсiм далеко
       вiд нас,
       десь...