Укра ночка квiтаста

Україночка квiтаста
Була рідна i проста,
Розгубила свое щастя,
Душу виїла вражда...

Горда в собi - сама ж краща,
Себе славить без ума!
Про сестру брехню судачить,
Хоч i та не раз спасла..

Україночка не ясна,
I не сяють почуття..
Скритна, злобна i пропаща,
Та й не ладиться життя...


Рецензии