Гатиш, курвега, з тих радянських «тушек»,
що я тобі колись подарував?!..
Ну, що ж, паскудо, нині я ся мушу
зробити так, щоб ти, тля, помирав
не просто смертю - підлою і злою,
а в муках синіх! Най тотальний біль
твій мозок з’їсть, а в нім потоки гною
накриють м’язів висушених цвіль.
Нехай в тобі згодовані людиська
зітруться в попіл власної ганьби
за те, що нас, знайомих вічність зблизька,
вбивають без мізерної журби
у злому серці. Зрештою, я знаю,
що все мерзота світу є в тобі -
придурошними вигаданім краї,
де навіть мир - лен крок у боротьбі
за тупістю народжену країну,
яку ніхто з розумних вже не хце.
Нехай твій рід навіки вічні згине,
а Б-г від вас відвернеться лицем,
щоб біс, нехай пустий і хитруватий,
зварив з русні кулешу для чортів,
які з’їдя і путіна, і вату,
і те, що я назвати не захтів…
Прокльон
© Copyright: Александр Ноцкий, 2022
Свидетельство о публикации №122050406372
Свидетельство о публикации №122050406372
Рецензии