Уv са7 бъ j неtу ні vелань ев.
Всё куда-tа канула, как дъм.
Серебром ухода бо уv схвачена
Голова уся у Васькъ Бръсь.
І ліш шtо-tа шэ напамінаеt
Еtъх разадеtъх фаjнъх дев.
Слівъ j груші онь ек каvуtь ласку:
Закіпаюt аv оt маjск vуків!
Хі! Да я j нъ думав ръфмуваtъ.
Бо варъtъ буду зарэ ръсь.
Да но неtу, гленув, а нъ пачка.
Ну, tо значъtь, хлопья пірловъ.
Как vе нада гондэ вікуваtъ
Ля зозуль да шус3х соловjів,
Шоб і зубъ всі повъпадалъ,
А нъ tо шо зуб і главнъj міj.
Господі! Tак даj vэ, мълъj, радъ:
Радосці оно хоtя б од діtк.
Бо моvу заскочъtъ шэ в садік
Да пограtъ на гармоні jім.
Нъц нъ козюм но воно нъ нада.
Віш, у нас іньсрукцъі свяtъх!
Tъ v зорвэш всі дЯвольскъjі планъ.
І посадяtь tэбэ шэ j ф шъзъ.
Оt якъj ясенiн я младъj!
© Copyright: Васыль Брыль-Кобзар, 2022
Свидетельство о публикации №122050405074
Свидетельство о публикации №122050405074
Рецензии